Кременчуцька спеціалізована школа-інтернат І-ІІІ ступенів № 21 з поглибленим вивченням окремих предметів Кременчуцької міської ради Полтавської області

   






Складні випадки вживання слів

Нагода і пригода

Ці слова часто ставлять у фразах не там, де треба. "Словник має стати в нагоді вчителеві й школяреві, професорові й студентові, письменникові й перекладачеві" (треба в пригоді); "Мені ще не випало пригоди побувати в Ужгороді" (треба нагоди). Іменник нагода означає випадок (здебільшого сприятливий), а іменник пригода вказує на якусь подію, на якісь бувальці або виражає потребу, користь; від цього й вислів стати в пригоді.

Звільнення і визволення

Перше походить від дієслова звільняти (випускати на волю, позбавляти чогось обтяжливого, вилучати). Кажемо, приміром, звільняти (звільнення) з-під арешту (з-під варти; від податків, від роботи). А коли йдеться про відвоювання захопленої ворогом території, про допомогу у виході зі скрутного становища, вживаємо визволяти, визволення.

Адреса і адрес

Розрізняються значенням. Адрес — це письмове вітання особі, організації, переважно з нагоди ювілею. Адреса ж — місце проживання чи перебування особи, розташування установи; напис на конверті, бандеролі тощо. Вислови на адресу і за адресою також мають різне значення. Перший вказує на напрямок дії ("Листи надсилайте на адресу..."), другий — на те, де вона відбувається ("Консультаційний пункт міститься за адресою...").

Пожежник і пожежний

У словнику української мови читаємо: пожежник — працівник пожежної команди; пожежний — призначений для гасіння пожежі (пожежні бочки, пожежна вежа). А той, хто постраждав від пожежі,— погорілець. Відповідно слід і вживати ці слова.

Білет і квиток

Розрізняються і значенням, і словосполученістю. Тільки білет:

1. Картка з питаннями для тих, хто складає іспити або заліки. Екзаменаційний білет. Попався щасливий білет.

2. Цінні папери. Кредитний білет. Казначейський білет. Білет грошово-речової лотереї. Банківський білет.

Тільки квиток:

1. Документ, який засвідчує належність до організації. Партійний квиток.

2. Куплена картка, що дає право проїзду на транспорті, відвідання музею тощо. Трамвайний квиток. Проїзний квиток. Залізничний квиток.

Заслухати — прослухати — вислухати

Синонімічні в своїй основній суті, ці слова, однак, не тотожні.

Заслухати щось виголошене на зборах, засіданнях, конференціях: доповідь, звіт, промову тощо. Прослухати від початку до кінця розділ навчальної дисципліни; стан когось або чогось тощо. Прослухати зведення, лекцію; прослухати хворого, мотор. Обидва дієслова правомірні, але передають різні відтінки змісту. Загальніше в офіційних ситуаціях звучать вислови з лексемою заслухати. Наприклад, планується заслухати... Прослухати стосується переважно завершеної дії. Дієслово вислухати (наголос на першому складі) має іншу сполучуваність. Використовується воно здебільшого для характеристики конкретної розмови, спілкування, побутової бесіди. Вислухати співрозмовника; вислухати скарги, вимоги.

Гривня і гривна

Грошова одиниця незалежної України зветься гривня, а гривна — це металева шийна прикраса у вигляді обруча. Гривня відміняється як вишня: дві гривні (а не гривни), п’ять гривень (а не гривен), двадцятьма шістьма гривнями (а не гривнами).

Дільниця і ділянка

Розрізняються значенням. Дільниця — це адміністративно-територіальна або виробнича одиниця. Виборча дільниця.Складальна дільниця. Ділянка — частина земельної площі; частина

фронту; галузь, сфера діяльності. Ділянка землі. Ділянка фронту. Ділянка боротьби за науково-технічний прогрес.

Завдання і задача

Завдання — те, що визначено або заплановано для виконання; доручення. А задача — це питання, що його розв’язують шляхом обчислень за певною умовою (наприклад, у математиці). В усному мовлення, у пресі часто плутають ці слова. Пишуть: "Основна задача (замість завдання) сьогодні — успішно підготуватися до зими".

Їжа і їда

Декому здається, що це слова-синоніми. Зовсім ні. Їжа — то харчі (калорійна їжа, рослинна їжа). А їда — споживання їжі (повільна їда; до (після) їди).

Блюдо і страва

Слово блюдо в нас означає "широка посудина". А продукти, приготовані для вживання, звуться стравами. Тож потрібно казати: перші (другі, треті) страви, а не блюда.

На протязі й протягом

Що таке протяг, мабуть, знають усі: різкий струмінь повітря, що продуває. І сидіти на протязі біля дверей не рекомендується, можна застудитися. Слово протягом уживається в конструкціях на позначення часу тривання, існування чогось ("Протягом п’яти років автор писав свій роман"). Ненормативними є: на протязі п’ятирічки (замість протягом), на протязі години. Якщо ж ідеться про відстань, то вживається вислів на протязі ("Пройшов рясний дощ, і машина буксувала на протязі кількох кілометрів").

Уява й уявлення

Уявляти собі що-небудь може тільки людина внаслідок діяльності її мозку, яку ми називаємо уявою, а продуктом уяви є уявлення про щось чи про когось. Сказати, наприклад, "Іван не мав ніякої уяви про космічні катастрофи" не можна, бо уява в нього була, тільки вона не створила уявлення про це. Тож треба розрізняти значення цих слів і не підмінювати їх одне одним. Обидва слова-поняття стосуються сфери нашого мислення, ширше — внутрішнього світу людини. Проте кожен з іменників має характерну тільки для нього сполучуваність.

Уява — здатність образно створювати або відновлювати в думках щось бачене, чуте. Як синонім до слова фантазія найчастіше виступає у зворотах: уява малює, в уяві постає (оживає), уява працює, робота уяви, викликати в уяві, спливати в уяві. Уживається також зі словами: багата, буйна, дитяча, збуджена, мимовільна, поетична, творча, художня, убога, хвора, людини, письменника, митця; плід уяви, сила уяви тощо.

Уявлення — розуміння чого-небудь, знання, яке грунтується на основі попереднього досвіду; чуттєво-наочний образ предметів або явищ дійсності, що зберігається і відтворюється в свідомості людини поза безпосереднім впливом їх на органи чуття. Вживається зі словами: загальне, зорове, наше, неточне, повне, помилкове, правильне, релігійне, чітке, про мистецтво, про розвиток суспільства; давати уявлення, зберігати уявлення, складати уявлення, спростовувати уявлення і т. ін. Правильним є слововживання в таких, наприклад, контекстах: "Їхні уявлення про мову викривлені" (з газети), "Я хочу показати, яка то нелегка справа дати іншомовним читачам, читачам інших країн, уявлення про художній твір, написаний на певному місцевому матеріалі" (Максим Рильський).

Уявний — який не існує в дійсності, а створений уявою, в уяві: уявне задоволення. "Імператор Іоанн був задоволений уявним боєм і велів видати всім гребцям і воїнам, які брали в ньому участь, нагороду" (Семен Скляренко).

Навчальний і учбовий

В офіційно-діловому мовленні, а також у засобах масової інформації широко користуються словом учбовий. Хоча його існування в українській мові викликає багато сумнівів, адже в ній немає лексеми учба, від якої воно могло б бути утворене. Учбовий — спотворене запозичення з російської мови. Замість нього слід вживати навчальний: навчальний план, навчальне приміщення, навчальний заклад, навчальна практика тощо.

Зумовлювати й обумовлювати

Слова, схожі звучанням, але не значенням. Зумовлювати — це спричиняти, викликати щось: "Гарна оплата зумовила і якісну роботу". А обумовлювати — встановлювати (в угодах, договорах

тощо) певні умови, строки, показники.

Свідоцтво і свідчення

Звукова близькість цих слів також призводить до того, що їх помилково ставлять одне замість іншого. Свідоцтво, як відомо, то офіційний документ, а свідчення означає підтвердження чогось

(факту, обставин тощо).

Носити ім’я, зватися, мати назву

"Ця вулиця носить ім’я Богдана Хмельницького"; "Міст через Дніпро носить ім’я Євгена Патона",— чуємо і читаємо. Але ж цим дієсловом в українській мові передають дію, рух. Його не пов’язують з речами нерухомими, які не можуть щось нести. Коли мовиться про найменування вулиці, площі, проспекту, мосту чи якогось закладу, тоді треба вдаватися до дієслів зватися або мати назву.

Користуватися успіхом і мати успіх

В українській мові на відміну від російської ("Пьеса пользуется большим успехом у зрителей") лексеми користуватися, користатися, користати мають вужче поле застосування: вказують на дістання якоїсь користі чи прибутку. Тому їх аж ніяк не можна вживати у фразах типу: "Співак користується незмінним успіхом"; "Письменник користується популярністю". Тут потрібні: мати успіх (славу), зажити популярності.

Старий і давній

Співрозмовники кажуть: "Ми — старі приятелі". Хоча їм нема й тридцяти років. Які ж вони старі? Вони давні приятелі (чи знайомі). Але, якщо треба підкреслити, що йдеться саме про вік людей, а не про їхню давню дружбу, тоді слушно вжити прикметник старі. Природніше казати: давнє правило, давня звичка, але стара (застаріла) зброя, старі поняття тощо.

Впізнавати і пізнавати

Впізнавати можна людину, предмет, річ тощо. А пізнавати — це осягати певні явища дійсності, діставати істинне уявлення про кого-небудь чи що-небудь.

Подібний і такий

У нас повелося в усній і письмовій мові не тільки використовувати прикметник подібний у значенні "схожий із чимось або кимось", а й ототожнювати його з висловом такий самий. Навіть більше: цей прикметник безпідставно майже витиснув з мовлення займенник такий ("Подібна (треба така) поведінка мені не подобається").

Грати роль і відігравати роль

Вислів грати роль доречний у застосуванні до акторів або до людей, які видають себе за когось. У переносному значенні використовуємо словосполучення відігравати роль ("Школа відіграє велику роль у вихованні молодого покоління").. В українській мові на відміну від російської ("Пьеса пользуется большим успехом у зрителей") лексеми користуватися, користатися, користати мають вужче поле застосування: вказують на дістання якоїсь користі чи прибутку. Тому їх аж ніяк не можна вживати у фразах типу: "Співак користується незмінним успіхом"; "Письменник користується популярністю". Тут потрібні: мати успіх (славу), зажити популярності.

Апендикс і апендицит

Перше слово означає "червоподібний відросток сліпої кишки людини та деяких хребетних тварин," друге — "запалення апендикса". Тому не слід казати і писати: вирізали апендицит, хворіє апендицитом. Адже насправді вирізують (видаляють) апендикс, а хворіють на апендицит.

Автобіографія і біографія

Автобіографія — життєпис конкретної людини, який вона склала сама. Неправильно: моя автобіографія, написав свою автобіографію. У такому разі замість автобіографія треба вживати біографія, оскільки перша частина складного слова (авто) значеннєво відповідає присвійним займенникам мій, свій.

Прищеплювати і прививати

До рідковживаних у сучасній мові належить дієслово прививати, що означає "присукувати", "з’єднувати нитки, зсукуючи їх". Коли йдеться про медикаментозні щеплення або про виведення нових сортів рослин, послуговуються лексемою прищеплювати ("У саду прищеплювали гілки до яблунь і груш"). У назві дії прищеплювати розвинулося також переносне значення "виховувати":

прищеплювати навички, риси характеру. Під впливом російського прививать дехто невиправдано користується в українській мові висловами типу "прививати любов до праці", "прививати почуття гордості за свою Батьківщину", "прививати добрий смак" тощо. У цих випадках потрібне дієслово прищеплювати.

Особистий і особовий

Часто, зокрема в усному мовленні, плутають ці слова. Особистий — то індивідуальний, належний окремій особі: особиста власність, особиста думка, особисте життя. А особовий — такий, що стосується особи взагалі, багатьох осіб: особовий склад, особова справа (у відділі кадрів) та ін. Крім того, прикметник особовий уживається як граматичний термін: особове дієслово, особовий займенник.

Дякуючи і завдяки

У розмовах та писаних текстах часом вдаються до висловів дякуючи допомозі (підтримці), дякуючи турботі, дякуючи створеним умовам. Але це помилка. На позначення причини, що

викликає бажаний результат, слід ставити прийменник завдяки. До речі, його не можна вживати для називання негативної причини ("Студент не склав екзаменів завдяки непідготовленості"; треба через непідготовленість).

Любимий і улюблений

Розрізняються значенням. Любимий — той, що оточений чиєюсь любов’ю, викликає в когось це почуття. Здебільшого вживається у сполученні із словами, що виражають одиночне поняття. Любима Вітчизна, любимий Київ. Улюблений — такий, якого серед інших найбільше люблять, який найвищою мірою відповідає чиїмось смакам, уподобанням, нахилам. Улюблена роль, улюблений жанр. Підмінювати одне слово іншим не рекомендується. Помилковим є вживання: любимий літературний герой, любима книжка.

Мимохідь і мимохіть

Послуговуючись цими словами, слід чітко знати їхні значення.

Мимохідь — минаючи щось, побіжно ("Мимохідь привітався із знайомим"). Мимохіть — мимоволі, несвідомо ("Мимохіть повернув голову на звук").

Ознайомити і познайомити

Розрізняються стилістично, сполучуваністю. Ознайомити — дати певні відомості про що-небудь. ("Ознайомити екскурсантів з виставкою картин"). Ненормативним є: познайомити (треба ознайомити) з пам’ятками старовини. Познайомити — налагодити знайомство між незнайомими людьми, представити когось кому-небудь.

Музичний і музикальний

Відповідно до російського прикметника музикальный є два українських — музичний і музикальний, що спричиняє часом похибки, коли вважають, що ці слова тотожні. Музичний — який стосується музики як виду мистецтва, використовуваний для неї (музичне виховання, музична вікторина, музичне училище).

Музикальний — схильний до музики, має здатність тонко сприймати її, виконувати музичні твори (музикальний слух, музикальні пальці, музикальний голос).

Утюг і праска

Перший з цих іменників часто вживається в сучасній мові з не властивим йому значенням. З ним пов’язують дію: вирівнювати, вигладжувати одяг, тканину. Насправді ж цю роль виконує нагрівальний прилад — праска. А утюг — пристрій для вирівнювання, згладжування грунтових доріг. Тракторний утюг, дерев’яний утюг.

Бавовна і бавовник

Бавовною називають пряжу, волокно з рослини. Бавовник — сама рослина. Тому неправильно: посіви бавовни, вирощування бавовни. Треба: бавовника.

Багаточисленний, багаточисельний

Таких слів немає. На позначення великої кількості є прикметник численний. Слово численний, що відповідає російському многочисленный, не можна змішувати з лексемою чисельний, яка

має аналог численный.

 

Біжучий

нині сприймається як застаріле, хоч раніше було дуже поширене. Замість нього вживають поточний.

Будівельник, будівельний

У складних словах, де перша частина означає "об’єкт будівництва чи виробництва", доречно ставити будівник, будівний, як- от: домобудівник, вагонобудівник, машинобудівник, а не домобудівельник, вагонобудівельник. Відповідно домобудівний, вагонобудівний.

Виправдовувати, виправдовуватися

Краще: виправдувати, виправдуватися. Доконаний вид — виправдати (виправдатися).

Відрізнятися

Часом ним користуються в розумінні "характеризуватися певними особливостями", але без зіставлення з ким-, чим-небудь: "Книжка публіциста відрізняється образним і логічним викладом". Тут треба: відзначається. Дієслово відрізнятися передбачає порівняння: "Микола вигідно відрізнявся від сварливого Петра лагідною вдачею". Іноді неправильно кажуть: відрізнятися між собою замість різнитися. Відрізнятися можна від кого-, чого-небудь, а не між ким, чим.

Впроваджувати і втілювати —

ідентичне російському внедрять. Не плутати з дієсловом запроваджувати, що означає "встановлювати" (російське вводить). "На комбінаті впроваджують нову технологію", але "В установі запроваджують новий порядок прийому відвідувачів". Втілювати — український відповідник російського воплощать. Не синонімічне дієслову впроваджувати. Приміром, можна

сказати: "втілювати в собі", а також "втілювати в життя", але неправильно: "втілювати у виробництво" (замість впроваджувати).

Вражати

Має значення "викликати велике здивування або сильні переживання". Вражені побаченим, вражені прикрою звісткою тощо. А як мовиться про захворювання рослин, людей, більш підхоже слово уражений. Населення уражене радіацією, виноград уражений філоксерою.

Втрачати якість

Таке словосполучення часто вживають, коли йдеться про псування продуктів чи матеріалів через погане зберігання. "Овочі на базі погнили, втратили якість". Насправді якість не втрачається (речей без якості не буває), а гіршає, отже, слід говорити про зниження її.

Завдяки

Не рекомендується послуговуватися цим прийменником тоді, коли мовиться про негативні наслідки чого-небудь, за які нема підстав дякувати. Логічним є, скажімо, твердження: "Успіхів здобуто завдяки злагодженій роботі колективу". Але зовсім нелогічно: "Завдяки простоям підприємство не справилося зі своїм завданням". Натомість у таких випадках треба вживати слово через або, залежно від контексту, звороти з огляду на, у зв’язку з.

У залежності й залежно

Обидві ці форми ніби паралельні — і перша й друга трапляються в нашій мові, проте природнішим є залежно.

Російське кусочек у різних українських контекстах передають так:

кусочек хлеба — шматочок хліба;

кусочек мяса — кусочок м’яса;

кусочек мыла — брусочок мила;

кусочек сахара — грудочка цукру;

кусочек ткани — клаптик тканини.

Поліпшити, погіршити рівень

Рівень буває високий чи низький, тому його можна підвищити або знизити. Так і годиться писати.

Понад

Інколи сполучається з дієсловом досягати: "Місячний заробіток досягає понад 250 гривень." Правильніше: перевищує або становить понад...

Порівнюючи

Природно звучить як дієприслівник (якщо воно відповідає російському сравнивая): "Порівнюючи показники нинішнього і минулого років, бачимо рух уперед". Однак як прислівник (аналогічний російському сравнительно) в сучасній мовній практиці вживається порівняно.

Свідчити

Свідчити можна про наявність або, навпаки, брак чого-небудь, однак коли йдеться про те, як відбувається щось, до місця буде дієслово показує. Наприклад, "Такі досягнення свідчать про сумлінність і наполегливість школярів", але "Такі досягнення показують, як сумлінно і наполегливо вчилися школярі".

Створити

Не плутати з дієсловом утворити. Перше виступає в такому ж самому значенні, як і російське создать, а друге — образовать.

Стійкий

Чуємо часто: стійкий до морозів, стійкий до корозії тощо. Але вистояти можна проти чого, а не до чого. Тому маємо казати:стійкий проти морозів, проти корозії. Так само треба вживати й

іменник стійкість.

Суворо

Нерідко використовується для перекладу російського строго. Якщо ж мають на увазі дотримання певних норм, правил, доречніші інші визначення: твердо, неухильно, точно. "Годувати тварин точно за нормами".

Схвалювати

Не тотожне ухвалювати. Схвалити — позитивно оцінити що- небудь (російське одобрить), а ухвалити означає "постановити".

Уявити

Ось фраза: "Щоб уявити значення (важливість, цінність чи, навпаки, шкідливість) чого-небудь, наведемо такі дані (факти)". Зміст її хибний. Адже особа, яка збирається наводити певні дані, вже уявляє значення чи характер того, про що веде мову. Тому в її устах природніше звучало б: щоб дати уявлення, наведемо і т. ін.

В якості

Відомо, що російському качество тотожне українське якість. Та це аж ніяк не означає, що й фразеологізм в качестве кого- то можна відтворювати в якості когось. Словосполучення типу

в качестве депутата (руководителя, воспитателя, инженера, друга) в нашій мові мають відповідники: як депутат (керівник, вихователь, інженер, друг). А газети, радіо й телебачення нерідко вдаються до "суржикових" витворів: у якості голови, в якості слухачів, у якості гостей тощо. Чув якось фразу: "Віктор Ющенко в якості глави уряду звітував на Верховній Раді". А чому не сказати грамотно: як глава уряду? Якщо треба надати текстові канцелярського відтінку, то можна ще вживати в ролі, у функції.

Любий

Наголос на першому складі. В українській мові означає "коханий, милий, приємний". Саме його використовували наші класики й народна творчість. "Ні, любий, я тобі не дорікаю" (Леся Українка). А замість любий (наголос на другому складі) вони завжди вживали

будь-який, будь-хто, перший-ліпший, кожний, усякий і под.

Виняток, виключення

Виняток — відхилення від правила, від чогось узвичаєного. У словосполученнях без винятку — не виключаючи нікого, нічого; за винятком — крім когось, чогось. Неправильно без виключення, за виключенням.

Виключення — усунення, унеможливлення, припинення дії. Від нього походить виключний — такий, що поширюється тільки на один об’єкт. Правильними висловами треба вважати такі: виключення зі списку (з інституту, з школи, з організації), виключне право. Але винятковий випадок, виняткова мужність, виняткові умови, а не виключний випадок і т. ін.

Авторизований, авторський

Перше слово означає "схвалений автором". Авторизований переклад, авторизоване видання, авторизована копія. Друге — прикметник від іменника автор; належний авторові. Вживається зі словами: колектив, концерт, монолог, примірник, текст, думка, настанова.

Артист, актор

Артист — 1. Виконавець творів мистецтва (актор, співак, музикант тощо). Артист естради, оперний артист, цирковий артист, заслужений артист, народний артист. 2. Переносно: особа, котра досягла в чомусь високої майстерності. "Товариству, звичайно, розвага, клас шаленіє: ну й дає цей Кульбака, от артист!" (Олесь Гончар).

Актор — професіональний виконавець ролей у театральних виставах. У переносному значенні людина, що показує себе не такою, якою є насправді.

Бажати, зичити

Збігаються у значенні "висловлювати побажання". Щиро бажаю (зичу) вам успіху. Тільки бажати передає зміст "хотіти, прагнути". "Один у другого питаєм... Нащо живем? Чого бажаєм?" (Тарас Шевченко).

Батьків, батьківський

Батьків — який належить батькові. Батькові знайомі, батькові ордени. Батьківський — 1. Належний батькам — батькові й матері. Батьківський дім, батьківський поріг. 2. Який виражає почуття батька, батьків, перейнятий любов’ю. Батьківське піклування.

Бережливий, бережний

Бережливий — ощадливий, економний. Бережлива господиня, бережливе витрачання електроенергії. Бережний — який уміє берегти щось, дбайливо поводитися з чим-небудь. Бережне ставлення до таланту.

Браво, бравісимо

Ці вигуки розрізняються ступенем вияву почуття. Браво виражає схвалення, захват, заохочення. Бравісимо передає найвищий ступінь схвалення.

Бридж, бриджі, брижі

Бридж — картярська гра. Бриджі — штани для верхової їзди. Брижі — дрібні хвилі, складки одягу тощо.

Важкий, тяжкий

Значення цих прикметників (за деяким винятком) збігаються.

Паралельно вживаються зі словами: відро, голова, рука, людина,повіки, роки, день, боротьба, праця, втома, туга, стан, думка, вдача, злочин, провина, гріх, запах, повітря, дух, податок, залежність, зітхання, сон, пологи, хода, кроки, слово, рана, характер, погляд тощо. Тільки важкий використовується у значеннях "про мову, стиль твору, розповіді" (важка книжка, важкий стиль), "великий розмірами й силою дії" (важка артилерія, важкий електровоз, важкі вагові категорії, важкі фігури — в шахах) та в словосполученнях важка індустрія, важка промисловість. У складних словах уживаються паралельно: важкопоранений і тяжкопоранений, важкохворий і тяжкохворий, важкодум і тяжкодум, важкотілий і тяжкотілий. Тільки з важко... пишуться: важкоатлет, важкоатлетичний, важковаговик, важковантажний, важковимовний, важковиховуваний, важководний, важкорозчинний.

Відварний, відварений

Відварний (прикметник) — виготовлений відварюванням. Відварне м’ясо. Відварений (дієприкметник) — доведений варінням до готовності. Відварена картопля.

Відзначати, зазначати

Збігаються у значенні "виділяти позначкою; звертати увагу, зауважувати; підкреслювати". Відзначати (зазначати) на полях. Слід відзначити (зазначити). Тільки відзначати — 1. Виділяти когось чи щось похвалою, нагородою. Відзначати переможців, відзначати цінним подарунком. 2.Святкувати. Відзначати ювілей, відзначати урочисту подію.

Впереміж, впереміш

Впереміж (упереміж), впереміжку (упереміжку) — чергуючись одне з одним; навперемінно. Білі й червоні троянди стоять упереміж. Впереміш (упереміш), вперемішку (уперемішку) — перемішуючись із чимось. Трава росте впереміш з квітами.

В’яз, в’язь, яз, в’язи

В’яз — листяне дерево. В’язь — прісноводна риба родини коропових; спосіб скріплення дерев’яних частин будівлі; зав’язь; вид старовинного декоративного письма. Яз — пліт, частокіл упоперек річки, затоки, в які вставляють вершу чи ятір. В’язи — шия. Скрутити в’язи.

Давнина, давність

Давнина — давноминулі часи. Сива давнина, звичаї давнини.

Давність — 1. Велика часова віддаленість виникнення, здійснення чогось. Вікова давність, тисячорічна давність. 2. Довгочасне існування. За давністю (а не давниною) років, пожовтів од давності. Хоча в окремих випадках ці поняття збігаються: глибока давнина — глибока давність.

Заснований, оснований

Заснований — значить створений, а оснований — той, що грунтується на чому-небудь. Отже, можна сказати: місто засноване давно, але теорія основана на фактах. 

Зріст, зростання

У значенні "довжина тіла людини" вживається переважно зріст.

Високий (низький) на зріст, на весь зріст. Слово зростання означає "збільшення, підвищення". Зростання (а не ріст) прибутків, зростання продуктивності праці.

Корисний, корисливий

Сплутування цих прикметників призводить до прикрих помилок, перекручення змісту, бо один з них виражає позитивну якість, а другий — негативну. Корисний — який дає користь; корисливий

(відповідає російському корыстолюбивый) — той, хто дбає тільки про власну вигоду, користолюбний.

Тост

Його можна виголошувати, пропонувати, а не піднімати і не підносити (як часто кажуть в усному мовленні). Піднімають келих, а не тост.

Тюрки, турки, туркмени

Розрізняються значенням. Тюрки — велика група споріднених за мовою народів, до яких належать татари, узбеки, азербайджанці, казахи, киргизи, башкири, туркмени, якути, каракалпаки, турки тощо. Похідне тюркський. Турки — народ, що становить основне населення Туреччини. Похідне турецький. Туркмени: нація, основне населення Туркменістану. Похідне туркменський.

Несення — несіння

Несення — виконання певних обов’язків, доручень тощо: несення військової служби. Несіння — кладка яєць (про птахів).

Нечисленний — незчисленний

Нечисленний — який складається з невеликої кількості когось, чогось. "Нечисленні перехожі ліниво снували по тротуарах" (Іван Франко).

Незчисленний — який складається з великої кількості когось, чогось; незліченний. "Петрусь узяв гуркати палицею по парканах. Поназбігалась незчисленна сила собак" (Агатангел Кримський).

Погідний — погодний

Погідний — тихий, спокійний, погожий; переносно — безтурботний, урівноважений: погідне море, погідне небо, погідний настрій. "День був погідний і доволі теплий" (Богдан Лепкий). Погодний — що стосується погоди. Погодні умови, погодні прикмети.

Поголівний — поголовний

Поголівний — який бере до уваги кожну окрему голову худоби; обчислюваний за кількістю голів. Поголівний облік худоби. Поголовний — який не виключає нікого; загальний, тотальний. Поголовні арешти.

Рідкий — рідкісний

Рідкий — негустий; розташований нещільно один за одним або повторюється через певні проміжки часу тощо. Рідке тісто, рідкий гребінець, рідке волосся, рідкий туман, рідкі вибухи. Рідкісний — що трапляється, буває не часто; незвичайний. Рідкісна рослина, рідкісний випадок, рідкісна порада.

Стримувати — утримувати

Стримувати — уповільнювати рух кого-, чого-небудь; протистояти натискові когось, чогось; не давати чомусь виявлятися повною мірою тощо. Стримувати коня, стримувати натовп, стримувати ридання. Утримувати — 1. Тримати когось, щось, не даючи впасти; уповільнювати просування когось, чогось; просити когось залишитися; не віддавати ворогові позиції і т. ін. Утримувати воза, утримувати дітей у хаті, утримувати плацдарм. 2. Забезпечувати кого-небудь засобами до існування; бути власником якогось закладу, підприємства тощо. Утримувати родину, утримувати пансіонат.

Сусідній — сусідський

Сусідній — розміщений поруч, поблизу когось, чогось; який мешкає поряд. Сусіднє село, сусідня кімната, сусідня країна, сусідній парк.

Сусідський — що стосується сусіда, складається із сусідів.

Сусідське подвір’я, сусідська родина, сусідський город.

Сусідів — належний сусідові. Сусідів син, сусідова хата, сусідів тин.

Шерсть — вовна

Шерсть — волосяний покрив тварин; волокно, пряжа, тканина з нього. Похідне — шерстяний. Вовна — волосяний покрив переважно овець, кіз, верблюдів, а також волокно і пряжа, рідше тканина з такого покриву. Похідне — вовняний.

Друкар — друкарка

Особливістю першого з цих іменників є те, що робітницю друкарського цеху, як і робітника, також називають друкарем, а не друкаркою, як слід було б чекати. Наприклад, "Моя сестра працює на книжково-журнальній фабриці друкарем". Слово друкарка закріпилося в нашій мові як найменування фаху чи посади людини, що працює на друкарській машинці. Це професія суто жіноча. Отже, друкар і друкарка відрізняються одне від одного не тільки родом — вони позначають людей різних професій.